Increase font size Default font size Decrease font size Narrow screen resolution Wide screen resolution Auto adjust screen size
OOPS. Your Flash player is missing or outdated.Click here to update your player so you can see this content.
TEL: 044-587-58-11 *** 067-731-77-00
Ходатайство в суд по делу о создании аварийной обстановки

До ____________________ суду _________________ (підставити назву суду)

 

_______________________________________,(підставити свої прізвище, імя, по батькові)

__________________________________________ (підставити свою адресу)

 

У справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.4 КпАП України

 

 

Адмінпротокол на мене складено за те, що ніби-то „___”____________200__р., (підставити дату) керуючи автомобілем _____________ держ.№ _______________ (підставити дані транспортного засобу) на _________________________________ (підставити місце), ______________________________________________, (підставити суть порушення, яке ніби-то мало місце, і за яке складено адмінпротокол, наприклад, „проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора”, або „виїхав на смугу зустрічного руху”, або „не надав перевагу пішоходам, що рухалися нерегульованим  пішохідним переходом”, тощо,  змусивши _____________________________ (підставити наявні у протоколі дані про учасника руху – автомобіль чи пішохода) різко змінювати швидкість або напрямок руху, чим створив аварійну обстановку.

Насправді це не відповідає дійсності з таких підстав.

Ніяких перешкод або небезпеки пішоходам не створювалося. Незважаючи на те, що пішоходи рухалися по пішохідному переходу, визнати мої дії порушенням вимог ПДР неможливо з таких підстав. У момент наближення мого автомобіля до переходу пішоходи не знаходилися на переході, вони вийшли на перехід вже у момент перетину мною переходу. Між тим, як у відповідності до п.18.1 ПДР, обов’язок водія зменшувати швидкість та при необхідності зупинятися, щоб надати дорогу пішоходам, виникає виключно у випадку, якщо у момент наближення до переходу на ньому вже перебувають зазначені пішоходи.

Окрім того, цей обовязок виникає не щодо будь-яких пішоходів, які знаходяться на переході, а тільки тих, яким створюється перешкода чи небезпека. П.1.10 ПДР дає визначення цих понять, але, по-перше, тільки для водіїв транспортних засобів, і сумнівно, чи можуть вони взагалі застосовуватися для пішоходів. По-друге, для того, щоб вважати, що пішоходам створено перешкоду або небезпеку, є необхідним, щоб вони були змушені змінювати напрямок або швидкість руху. І щоб ця зміна була саме вимушеною, тобто без неї існувала реальна небезпека наїзду.

В даному випадку цього не було, оскільки при русі автомобіля повз пішохідний перехід пішоходи знаходилися на абсолютно іншій смузі руху, переходячи її, продовжували рух без зміни напрямку або швидкості або вжиття інших заходів, що є необхідним для порушення вимог п.18.1 ПДР, тим більше не робили цього різко, що є необхідним для визнання обстановки аварійною. За таких умов говорити про наявність у моїх діях складу зазначеного правопорушення неможливо.

Доказів того, що я проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора, співробітником ДАІ, яким складено адмінпротокол, не наведено. Сам він знаходився на значній відстані за перехрестям, і воно знаходилося поза полем його зору, принаймні він не міг точно встановити момент перетинання межі перехрестя (стоп-лінії) відповідно до увімкненого у цей момент сигналу світлофору внаслідок кута оглядовості з того місця, де він знаходився.

Я діяв у відповідності до п.16.8 ПДР, який не тільки дозволяє, а зобов’язує водія, який виїхав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора, продовжити рух у вказаному напрямку, незалежно від сигналу світлофора на виїзді, п.8.11 ПДР, який дозволяє водієві, який не може при зміні сигналу світлофора зупинити транспортний засіб у вказаному ПДР місці, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжувати рух за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. В даному випадку склалася саме така ситуація, що співробітником ДАІ, який склав протокол, не взято до уваги. Тобто фактично я діяв правомірно, і у моїх діях взагалі не було порушень вимог ПДР.

Треба зазначити, що виїзд на смугу зустрічного руху через розмітку 1.1 прямо дозволяється за деяких умов додатком 2 до ПДР. (для об’їзду нерухомої перешкоди, коли інша можливість об’їзду відсутня, обгону одиночного транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менше 30 км/год.) І у даному випадку ці умови були виконані. Таким чином, навіть формального порушення вимог ПДР у моїх діях немає.

Також слід зазначити, що ст..122 КпАП України недаремно передбачає окремо відповідальність за ряд звичайних порушень ПДР, окремо за такі, якими створено аварійну обстановку, тобто у результаті яких інші учасники руху були змушені різко змінювати швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів для забезпечення безпеки. В даному випадку сама наявність таких учасників руху, а тим більше такі їх дії, які б дозволили вважати створену їм обстановку аварійною, по справі нічим не підтверджено.

Слід зазначити, що особа, якій створено аварійну обстановку, у відповідності до КпАП України, є або потерпілим, якщо їй спричинено моральну або іншу шкоду, у відповідності до ст..269 КпАП, або свідком (оскільки їй відомо про вказані обставини), у відповідності до ст..272 КпАП. Якщо дійсно комусь створено аварійну обстановку, то це не може мати місце без наявності або потерпілого, або свідка. Між тим, у відповідності до ст..256 КпАП, якщо потерпілі або свідки є, то їх дані повинні бути вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, наряду з іншими даними. У протоколі, між тим, такі дані не вказані, що свідчить як про відсутність доказів наявності у моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст..122 ч.4 КпАП, так і про невідповідність змісту протоколу закону, зокрема, ст..256 КпАП.

До того ж, співробітник ДАІ, який склав адмінпротокол, категорично відмовився вказати у ньому дані вказаних мною свідків, зокрема, пасажирів транспортного засобу, внаслідок ніби-то їх „заінтересованості”. Проте ст..272 КпАП не містить таких виключень з числа осіб, які можуть бути свідками. З іншого боку, така позиція співробітника ДАІ є порушенням ст..256 КпАП. За таких умов є необхідним опитати цих свідків у судовому засіданні, а саме: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________ (підставити дані – прізвища, імена, по батькові  та адреси свідків)

На підставі викладеного, керуючись ст..268 КпАП України,

 

ПРОШУ:

 

Викликати у судове засідання та опитати особу, яка склала адміністративний протокол;

Викликати у судове засідання зазначених свідків;

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.4 КпАП України, щодо мене, закрити, за відсутністю у моїх діях складу зазначеного правопорушення.

 „_______”__________ 200__р.

 

                                                       Підпис

 

Додаток: матеріали, що характеризують особу, на ____ аркушах.

 

 

Комментарии
Поиск
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии!
Русская редакция: www.freedom-ru.net & www.joobb.ru

3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."


Новые статьи:
Почитайте ещё:

 
Checkpagerank.net
Логистика, грузоперевозки Киев
Каталог сайтов Производство болтов. Розничные поставки крепежа. Доставка крепежа за наш счет.